Існує думка, що українська народна лялька з’явилася внаслідок побутових змін, матеріалів і способів виготовлення культових жіночих зображень. Після прийняття християнства язичницька міфологія тривалий час залишалася актуальною, оскільки була пов’язана з природою (Масляна, Купала). Це вплинуло на ляльку-іграшку, змінило її сюжетний зміст.

Серед цього розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом. Зазвичай ляльку виготовляли без допомоги голок і ножиць. Її не можливо було порізати, або вколоти-бо в неї вкладалась материнська любов та турбота.

Образ молодої дівчини, «заквітчаної дівчини», «княгині і дружки» в окремих селах Полтавщини, Черкащини та Київщини символізує родючість і життя. Тоді як в інших селах цих областей триває образ ляльки-матері. Матеріалом слугували солома, трава, тканина, гілка дерев, глина, дерево, очерет тощо.

Призначена лялька для прикрашання інтер’єру різних приміщень, є найкращим подарунком до різних свят, дня народження, весілля.